- виблиск
- [ви/блиеск]
-ску, м. (на) -ску, мн. -ские, -ск'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
виблиск — у, ч., чого і без додатка. 1) Короткочасний спалах вогню, світла. 2) Відбите, віддзеркалене світло на блискучій, полірованій і т. ін. поверхні. || перен. Прояв якого небудь почуття, переживання і т. ін. 3) рідко. Додатковий колір при основному;… … Український тлумачний словник
виблиск — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
блиск — 1) (яскраве сяяння), блискіт, сяяння, світіння; виблиск, поблиск, зблиск, полиск, вилиск, розблиск; проблиск (слабкий короткочасний блиск) 2) (відбиття світла від гладкої, начищеної й под. поверхні; блиск волосся, шкіри тощо), ґлянець, ґлянс,… … Словник синонімів української мови
спалах — 1) (раптове сильне короткочасне світіння), зблиск, виблиск, блиск, полиск 2) (чого раптовий сильний вияв якогось почуття, настрою тощо), вибух, порив, полум я, напад … Словник синонімів української мови